Слідчий Національної поліції звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно клієнта. Адвокат просив застосувати особисте зобов`язання.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий 

посилався на те, що у провадженні Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження відносно клієнта. На думку слідчого клієнт, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

В судовому засіданні адвокат заперечив щодо задоволення клопотання слідчого і пояснив, що максимальне покарання за інкриміноване підозрюваному клієнту правопорушення, враховуючи кваліфікацію за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 185 КК України, складає 3 роки 4 місяці, в зв`язку з чим, враховуючи тяжкість покарання до підозрюваного не може бути застосований такий суворий запобіжний захід. При цьому слідчим не було обґрунтовано, чому особисте зобов’язання не може бути застосовано до клієнта.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя врахував вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Адвокат звернув увагу суду, що арешт не відповідає тяжкості покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Також прокурором не було доведено, чому особисте зобов’язання не може бути застосоване. Відтак, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені законом.

Виходячи з конкретних обставин справи, даних про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, його вік, стан здоров`я, характер вчинення кримінального правопорушення, суд вирішив застосувати до клієнта особисте зобов’язання з покладенням на клієнта обов’язку прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

Натисніть, щоб подивитися текст рішення в Єдиному реєстрі судових рішень.

Вам може бути цікаво:

Адвокати захистили клієнта від арешту

Адвокат в кримінальних справах захистив клієнта від арешту

Суд зобов’язав слідчого повернути 2 000 000 грн.

Адвокат по кримінальним справам доказав невинуватість клієнта

Як адвокат по кримінальним справам може домогтися виправдувального вироку суду для клієнта.

Зателефонуйте нам, щоб отримати безкоштовну консультацію у вашій справі

(097) 277-21-76