Адвокати Юридичної компанії «НООСФЕРА» в судовому порядку скасували рішення Державної міграційної служби (ДМС) про скасування дозволу на імміграцію клієнту.

Обставини справи. В жовтні 2019 року клієнт отримав рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну.

Відзначимо, що дозвіл на імміграцію клієнтом було отримано у 2006 році. Тобто рішення ДМС про скасування дозволу на імміграцію було прийнято через 19 років після його оформлення. При цьому в Україні клієнт перебував з квітня 1988 року відповідно до Угоди між Урядом СРСР та Урядом Соціалістичної республіки В`єтнам про направлення та приймання в`єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємствах і в організаціях СРСР.

Після вивчення обставин справи адвокати дійшли висновку, що рішення ДМС про скасування дозволу на імміграцію клієнту є незаконним і подали до Київського окружного адміністративного суду позов про скасування рішення ДМС та стягнення моральної шкоди.

В рішенні ДМС було зазначено, що дозвіл на імміграцію клієнту було скасовано на підставі п. 6 ч.1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» (в інших випадках, передбачених законами України).

Однак, ДМС не навело жодної норми будь-якого закону, якими би було передбачено скасування дозволу на імміграцію.

Відтак, рішення ДМС, яким було скасвано дозвіл з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» без наведення прямої норми іншого закону, яка чітко регламентує причини щодо скасування даного рішення, що надає право іноземцю та особі без громадянства на імміграцію, не може вважатися правомірним та обґрунтованим.

Аналіз ст.12 Закону України «Про імміграцію» щодо підстав скасування дозволу на імміграцію передбачає встановлення насамперед винних дій іммігранта.

Проте у висновку перевірки, що передувала рішенню ДМС, не зазначено будь-яких винних чи протиправних дій зі сторони клієнта при отриманні у 2006 році дозволу.

У висновку перевірки не було встановлено, що за визначений проміжок часу з 2006 року по 2019 рік з’явились обставини передбачені ст.12 Закону України «Про імміграцію», які б тягли за собою обґрунтування скасування дозволу на імміграцію клієнту та вилучення посвідки на постійне місце проживання в Україні.

Судом було встановлено, що ДМС було порушено процедуру, оскільки:

  • клієнта не запрошували для надання пояснень, що є порушенням п. 23 Порядку №1983.
  • ДМС не повідомило клієнта про прийняте рішення протягом тижня після скасування дозволу на імміграцію, як передбачено п. 23 Порядку №1983.

Аналогічна правова підтверджується висновками ВАСУ у справі  К/800/18135/17 ухвала від 04.07.2017.

В судовому рішенні вказано, що при наданні клієнту дозволу на імміграцію відповідні органи проводили перевірку документів клієнта, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявили та надали дозвіл на імміграцію клієнту.

Аналіз обставин прийняття рішення ДМС дає підстави для висновку, що при його прийнятті порушено критерій “необхідності у демократичному суспільстві”, принципи пропорційності та належного урядування.

За час проживання в Україні виник стійкий соціальний зв’язок клієнта з Україною, а тому покладення ДМС тягаря відповідальності за свої помилки на клієнта свідчить про нерозсудливість ДМС при виконанні ним державних функцій у спірних правовідносинах та порушення принципу пропорційності.

Рішення ДМС не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві, адже скасування дозволу на імміграцію немає для України ніякої користі, а при цьому змінює життя клієнта та сім’ї.

Відповідна правова позиція викладена у рішенні по справі №815/4780/17, а в рішенні ЄСПЛ «Рисовський проти України» Європейський суд зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

ДМС не було доведено «Легітимної мети», а саме «обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями» (див. Guerin vs. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).

Згідно ст. 3 Конституції України держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Наслідками скасування дозволу на імміграцію відповідно до ст.13 Закону є вилучення у особи посвідки на постійне проживання. Крім того, особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно незаконне рішення ДМС мало б вкрай негативні наслідки для клієнта, оскільки клієнт міг втратити зв’язок з сім’єю в Україні.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав на дотримання принципу «належного урядування».

Крім того, ст.3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Внаслідок протиправного скасування дозволу на імміграцію клієнту було завдано моральної шкоди в суд взяв до уваги подані у зв’язку з цим докази та стягнув з ДМС моральну шкоду.

Натисніть, щоб подивитися повний текст рішення суду яким було скасовано рішення ДМС про скасування дозволу на імміграцію.

Подібні справи з практики Юридичної компанії Ноосфера:

Суд скасував рішення про скасування дозволу на імміграцію

Зателефонуйте нам, щоб отримати безкоштовну консультацію у вашій справі

(097) 277-21-76