Київський окружний адміністративний суд скасував рішення  про відмову в перетинанні державного кордону України (ОКПП “Київ”, аеропорт “Бориспіль”) громадянину В’єтнаму, клієнту Юридичної компанії «НООСФЕРА».

Також судом було стягнуто на користь клієнта заподіяну йому моральну шкоду внаслідок прийняття незаконного рішення про відмову в перетинанні державного кордону розмірі 61400,00 грн., витрати на правову допомогу і залучення перекладача.

Спір виник у зв’язку з неправомірним рішенням Державної прикордонної служби України про відмову в перетинанні державного кордону України клієнту. Як підставу для відмови було вказано, що начебто клієнт не зміг підтвердити мету поїздки.

У цій справі було допитано працівників Державної прикордонної служби України, що були причетні до прийняття незаконного рішення про відмову в перетинанні державного кордону, отримано докази та надані пояснення, як адвокатом так і клієнтом, оскільки під час другого в’їзду в Україну в працівників Державної прикордонної служби України не було сумнівів щодо підтвердження мети поїздки клієнта і його безперешкодно пропустили в Україну.

Адвокатом було доведено, що працівниками Державної прикордонної служби України було порушено вимоги Порядку проведення підрозділами органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України процедури здійснення контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства під час в’їзду в Україну, затвердженого наказом МВС від 14.05.2018 №392.

Під час судового розгляду було встановлено, що клієнт прибув в Україну на запрошення підприємства для роботи в Україні на підставі дозволу на працевлаштування. Відповідний дозвіл та документи були надані клієнтом під час співбесіди в рамках процедури контролю другої лінії, а також було підтверджено мету поїздки.

Найважливішим питанням у цій справі було встановлення факту відсутності перекладача з в’єтнамської мови, оскільки клієнт не володіє українською чи англійською мовою. Як було встановлено судом, переклад здійснювався по телефону, що законодавством не перебачено, оскільки перекладач повинен залучатися з Довідково-інформаційного реєстру перекладачів Державної міграційної служби України.

Факт відсутності перекладача є безумовним порушенням Порядку і підставою для скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону, оскільки порушення процедури проведення співбесіди в рамках процедури контролю другої лінії зумовлює недійсність результатів такої співбесіди.

Відзначимо, що в судовому розгляді позову про скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону було доведено, що клієнта зустрічали в аеропорту представники запрошуюючої сторони, які також надавали пояснення працівникам Державної прикордонної служби України під час в’їзду клієнта в Україну і зазначені пояснення також підтверджували мету поїздки клієнта.

Окремо відзначимо, що після прийняття рішення про відмову в перетинанні державного кордону клієнту запрошуююча сторона зверталася до начальника ОКПП “Київ” (Державної прикордонної служби України в аеропорту “Бориспіль”) зі скаргою, але на жаль Державна прикордонна служба України не реагує на такі скарги.

Варто також відзначити, що працівники, причетні до прийняття рішення про відмову в перетинанні державного кордону, надавали пояснення, що суперечать вимогам законодавства.

Моральну шкоду було стягнуто, оскільки рішення про відмову в перетинанні державного кордону було прийнято неправомірно і клієнта два дні тримали в аеропорту «Бориспіль» для відправки зворотнім рейсом. При цьому клієнту нічого не пояснили, не допустили адвоката, не забезпечили їжею чи можливістю її придбання, питною водою та умовами для сну.

Щодо стягнутого розміру моральної шкоди у зв’язку із скасування незаконного рішення про відмову в перетинанні державного кордону України суд зазначив, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що порушення прав заявника, який зазнав моральної шкоди, не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення. Європейський суд з прав людини у справі «Артур Іванов проти Росії» (заява № 62798/09) в своєму рішення від 05.06.2018 року зазначив, що призначена державою компенсація не повинна бути необґрунтованою у порівнянні з призначеними Судом компенсаціями у аналогічних випадках (§31).

Відзначимо, що у справі «Амур проти Франції» (заява № 19776/92) Суд зробив висновок, що на міжнародні зони аеропортів поширюється юрисдикція держави, а також те, що затримання в транзитній зоні аеропорту є позбавленням волі, до якого повинні бути застосовані відповідні стандарти захисту прав затриманого (гідні умови утримання, доступ до правових процедур і їх швидкість).

Ознайомитися з повним тестом рішення Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України.

Зателефонуйте нам, щоб отримати безкоштовну консультацію у вашій справі

(097) 277-21-76